Висловлювання близьких людей, письменників і літературознавців
про Івана Франка
"Був середнього росту, а йшов, як велетень, не на людську міру ставив кроки, мало хто встигав за ним, а головою сягав хтозна-як високо. Спокійної вдачі, а вибухав, як порох, коли йшлося про добро трудящих, і кидав громи. Щоб Русь не спала. З війська відпустили за слабкий зір, а бачив краще від інших, з низин далі сягав оком, ніж інші згори. Влада гнобителів не пустила його викладати у вищій школі, а він став учителем усього народу. Напрацювався за десятьох, а життя йому було дано лиш одне, та й те недовге. Таким був Іван Франко, робітник пера, Каменяр, чарівник слова".
Син І. Франка Тарас
"Вічний революціонер, і Каменяр, і Пророк, який розмовляє з Богом, Іван Франко - універсальний геній, що зарядив поневолену українську націю державотворчою енергією. Оце є та осьова зірка в безмежному небі світил, що він їх запалив своєю працею і своїм розумом. З усіх предтеч відновлення української державності він не просто найближчий до нашої сучасності, а стоїть у самому центрі нашого дня, як сонце, дає світло нашим думкам і впевненість, що ми переможемо всі знегоди - і житимемо, як незалежна нація, і завтра, і на просторах майбутніх тисячоліть".
Д. Павличко